Іван Вівчарівський: інженер, який збудував понад сто котелень

Навчання і перша наукова робота

Іван Вівчарівський народився 1 квітня 1946 року в селі Калинівка на Тернопільщині. У 1961–1965 роках навчався у Львівському будівельному технікумі за спеціальністю «Санітарно-технічне устаткування будинків». Після технікуму рік працював проєктувальником з опалення та вентиляції в архітектурно-проєктній майстерні «Курортпроект» у Львові.

У 1966–1972 роках вчився на вечірньому відділенні теплотехнічного факультету Львівського політехнічного інституту, на кафедрі гідравліки та сантехніки. Удень працював у Львівському сільськогосподарському інституті в Дублянах: керував сантехнічною групою наукового сектору Студентського проєктно-технологічного бюро.

У 1971 році він написав студентську наукову роботу «Вирощування хлорели». Вона здобула призове місце на республіканському конкурсі, і її направили на загальносоюзний конкурс до Москви. Згодом науковий керівник Р. Ф. Соболь подарував йому журнал «Сільське будівництво» зі статтею: за темою цієї студентської роботи двоє грузинських учених захистили дисертацію.

У 1972 році Іван Володимирович закінчив політехніку і пішов на рік служити в армію.

«Військпроект» і перші світломузичні фонтани

З 1973 по 1992 рік він працював у 397-му «Військпроекті» Міністерства оборони і пройшов шлях від інженера до головного спеціаліста інституту. Його напрями — водопостачання, каналізація, очисні споруди й газопостачання.

Найнезвичніша робота тих років — світломузичні фонтани, перші в Україні. Іван Вівчарівський був автором їхньої технологічної частини, а згодом брав участь і в монтажі:

• Львів, біля СКА і готелю «Львів» — 1976 рік;
• смт Фрунзенське в Криму — 1978 рік;
• Київ, нинішній майдан Незалежності — до 1500-річчя міста.

1990-ті: експертиза, газифікація і перша дахова котельня

У 1992–1998 роках Іван Володимирович очолював Львівське відділення експертизи проєктів Міністерства оборони України. Паралельно, у 1993–1997 роках, був головним інженером проєктів і автором-розробником у кооперативі «Нестор», який газифікував Жовківський район Львівщини.

У 1994 році закінчив курси в Інституті електрозварювання ім. Є. О. Патона НАН України: зварювальні роботи при будівництві та ремонті газопроводів із поліетиленових труб.

У 1995 році він уперше в західних областях України змонтував котельне обладнання на даху — на будівлі Митного управління на вулиці Костюшка у Львові. Наступного року став співзасновником і технічним директором фірми «Західінтерм» — регіонального партнера заводу СП «Укрінтерм» з Білої Церкви. З 1998 по 2002 рік працював головним спеціалістом відділу ліцензування Управління містобудування та архітектури Львівської облдержадміністрації.

Навчання в Угорщині, Франції та Італії

Як представник заводу «Укрінтерм» у Львівській області, Іван Вівчарівський постійно вчився в європейських виробників:

• 1996 — стажування в Угорщині на підприємстві «Мафег-терм», яке виробляло опалювальне обладнання;
• 1999 — навчання у Франції в компанії Chaffoteaux & Maury з монтажу котельного обладнання, сертифікат європейського зразка;
• 2013 — навчання в Італії в компанії Unical з проєктування й монтажу котельних установок і стажування з автоматики котелень на підприємстві F.B.R. Bruciatori у Вероні; за підсумками — міжнародні сертифікати.

«Укрінтерм»: понад сто котелень

З 2002 року Іван Володимирович — директор фірми «Укрінтерм», яка займається теплопостачанням, газопостачанням і будівництвом котелень. За ці роки фірма спроєктувала й збудувала понад сто котелень, переважно дахових, для шкіл, лікарень і житлових будинків.

Громадська діяльність

У 2006–2015 роках Іван Вівчарівський був виконавчим директором Асоціації інженерів енергоефективних технологій України (згодом — Асоціація інженерів сталих енергоефективних технологій). У 2010–2016 роках — віце-президентом «Європейської енергетичної компанії».

Різдво, козацтво і храм у Мазепинцях

Іван Володимирович багато років відроджує українські традиції. У 1999 році він став автором і співорганізатором перших спільних Різдвяних свят для колективів «Укрінтерму» із Заходу та Сходу України. Уже в 2000 році до свята долучилися представники всіх областей України, а також Молдови й Білорусі. Щороку його проводили в іншому регіоні, щоб учасники знайомилися з місцевими традиціями й пам’ятками.

У 1999 році в Білій Церкві заснували козацьке товариство «Білоцерківська Січ ім. Семена Палія», і Іван Вівчарівський вступив до його лав. Урочиста посвята зі складанням присяги на вірність Україні відбулася 22 травня 2005 року в Трахтемирові на Черкащині. Народний депутат України Іван Плющ особисто вручив кожному козакові примірник «Кобзаря» Тараса Шевченка, «Реєстрову грамоту» і «Пересопницьке Євангеліє».

Вшановуючи пам’ять гетьмана Івана Мазепи, у 2006 році він брав участь у будівництві храму на батьківщині гетьмана — у селі Мазепинці. Загалом Білоцерківська Січ провела чимало громадсько-патріотичних заходів.

Родина

На початку 1974 року Іван Володимирович одружився з Дарією Данилівною (1944–2025). Вона народилася в Перемишлі, а під час операції «Вісла» її родину переселили до Ходорова на Львівщині. У подружжя двоє дітей — син Петро і донька Марія.

Друг школи «Експерт»

Зі школою «Експерт» Іван Володимирович познайомився у 2023 році. Пів століття він будував те, що служить людям: котельні для шкіл і лікарень, перші в Україні світломузичні фонтани, Різдвяні свята для сотень людей, храм у Мазепинцях. До нас він прийшов із тією самою щедрістю. З його підтримкою ми розвивали школу, і ми щиро йому вдячні.

Для нас Іван Володимирович — приклад того, як фахова робота поєднується з любов’ю до рідної землі й людей. Його історія нагадує: справжня справа будується роками, крок за кроком, і завжди тримається на людях, які в неї вірять. Дякуємо вам, Іване Володимировичу!

Хронологія